У Києві, на території Лук'янівського історично-меморіального заповідника, започатковано новий маршрут пам'яті, котрий об'єднує могили восьми видатних українських художників ХІХ-ХХ століть.
Цей маршрут облаштований інформаційними стендами, а також пропонує аудіогіди українською та англійською мовами, доступні за QR-кодом. Аудіогід українською мовою озвучила акторка Римма Зюбіна.
У маршрут пам'яті увійшли:
- Володимир Орловський (1842–1914) — живописець, який став основоположником української пейзажної школи.
- Микола Мурашко (1844–1909) — засновник Київської рисувальної школи, автор перших українських підручників з малювання.
- Сергій Світославський (1857–1931) — майстер пленерного живопису, відомий своєю увагою до світла й атмосфери.
- Микола Пимоненко (1862–1912) — реалізм, відомий майстер жанрового живопису.
- Олександр Мурашко (1875–1919) — ключова постать української сецесії.
- Федір Кричевський (1879–1947) — художник і педагог, перший ректор Української академії мистецтва.
- Олександр Богомазов (1880–1930) — авангардист, один із перших теоретиків авангардного мистецтва.
- Віктор Пальмов (1888–1929) — авангардист, розробив концепцію кольоропису.
Деталі маршруту, аудіогіди та інформацію про художників можна знайти на веб-сторінці «Невидима галерея» медіа The Ukrainians, команда якого реалізувала цей проєкт за підтримки ательє Lady Di Atelier. Партнерами проєкту виступили Лук'янівський історико-меморіальний заповідник та Національний художній музей України. Ідея належить журналістці та документалістці Дарці Гірній, авторці YouTube-каналу «Обличчя Незалежності».
Наші герої, протягом десятиліть, або були привласнені російською імперією, або стерті з національної пам'яті через радянські репресії. Ми прагнемо підкреслити, що ці художники, які формували українське та світове мистецтво, спочивають на українській землі. Чимало поховань видатних українців досі розкидані по світу через дві світові війни, які прокотилися Україною в ХХ столітті. Ми також хочемо звернути увагу на стан таких поховань та необхідність їхнього відновлення, важливість формування українського пантеону, а також розглянути, чи готова Україна повернутися до європейського контексту культури пам'яті, де цвинтар є не лише місцем скорботи, але й культурним простором», — зазначає Дарка Гірна.
